- розізлений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розізлити.2) у знач. прикм.Який розізлився, перебуває у стані роздратування.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розізлений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови